Тиреоїдна офтальмопатія – це аутоімунне захворювання, яке викликає запалення м’язів та тканин навколо очей і може призводити до інших ускладнень зору, зокрема до глаукоми.
Тиреоїдну офтальмопатію часто називають очною хворобою Грейвса через тісний зв’язок між цими станами: приблизно у 1 із 3 людей з хворобою Грейвса розвивається тиреоїдна очна хвороба.
Однак тиреоїдна офтальмопатія може виникати й у людей з іншими порушеннями щитоподібної залози, а також у деяких осіб із нормальною функцією щитоподібної залози.
Коли тканини навколо ока запалюються та набрякають, це може викликати різні симптоми тиреоїдної очної хвороби, такі як:
- сухість, відчуття піску або подразнення в очах
- очервоніння чи сльозотеча
- набряк повік
- випинання очних яблук, що може ускладнювати повне змикання повік
- світлобоязнь
- диплопія (двоїння в очах)
Коли хвороба прогресує, можуть виникати серйозні ускладнення, такі як утворення виразок на рогівці чи втрати зору.
Тиреоїдна офтальмопатія може також призводити і до інших патологій очей, зокрема глаукоми. У цій статті розглядається зв’язок між тиреоїдною офтальмопатією та глаукомою, а також заходи, які можна вжити для запобігання або контролю серйозних ускладнень цього захворювання.
Чи може тиреоїдна офтальмопатія спричинити глаукому?
Глаукома – це сукупність захворювань очей, що виникають через пошкодження зорового нерва. Без лікування вони можуть спричинити серйозну втрату зору або навіть сліпоту.
Коливання внутрішньоочного тиску, спричинені тиреоїдною офтальмопатією, можуть впливати на різні аспекти здоров’я очей, зокрема на функцію зорового нерва. Це означає, що тиреоїдна офтальмопатія підвищує ймовірність розвитку глаукоми.
У 2024 році дослідження проведене серед учасників дослідницької програми «All of Us» Національних інститутів здоров’я (NIH) оцінювало частоту глаукоми у людей з тиреоїдною офтальмопатією. Виявилося, що глаукома була у 29% таких людей, тоді як 6% серед тих серед тих, хто не мав цієї хвороби, — лише у 6%.
Навіть після врахування всіх можливих факторів ризику, дослідники дійшли висновку, що ризик розвитку глаукоми у пацієнтів із тиреоїдною офтальмопатією був у 3,3 раза вищим порівняно з особами без цього стану.
Інше дослідження 2024 року показало, що людей із глаукомою наявність тиреоїдної офтальмопатії зазвичай супроводжується серйознішим пошкодженням зорового нерва і швидшим прогресуванням захворювання.
Як запобігти тиреоїдній офтальмопатії?
Точні причини тиреоїдної очної хвороби залишаються не до кінця зрозумілими, проте існують способи зменшити ймовірність її розвитку. До них належить рання діагностика проблем зі щитоподібною залозою та контроль факторів ризику, таких як куріння.
Доведено, що куріння підвищує ймовірність розвитку тиреоїдної офтальмопатії у 7–8 разів. Людям із тиреоїдною офтальмопатією рекомендують кинути курити, щоб запобігти погіршенню стану очей.
Іноді для лікування хвороби Грейвса лікарі використовують радіоактивний йод, але ця процедура може підвищувати ризик тиреоїдної офтальмопатії. Пацієнтам із хворобою Грейвса слід обговорити можливість такого лікування з лікарем, особливо якщо вже існують проблеми з очима.
Запобігти глаукомі неможливо, тому рекомендовано проходити регулярні обстеження очей, щоб вчасно помітити проблеми. Тиреоїдна офтальмопатія може спричиняти зміни в оці, що призводять до накопичення рідини та розвитку глаукоми.
Поки невідомо, як лікування тиреоїдної очної хвороби впливає на ризик розвитку глаукоми.
Чи може офтальмолог виявити тиреоїдну офтальмопатію?
Офтальмолог зазвичай може виявити та оцінити ступінь тяжкості тиреоїдної офтальмопатії лише за допомогою огляду очей і повік,звертаючи увагу на характерні прояви:
- Біль при русі ока
- Почервоніння або зміни кольору повік чи кон’юнктиви (слизової оболонки білка ока та внутрішньої поверхні повік)
- Зниження чіткості зору
- Випинання ока
У деяких випадках, для уточнення тяжкості захворювання та підтвердження діагнозу можуть знадобитися знімки ока або орбіти.
Лікування тиреоїдної офтальмопатії
Зазвичай активна фаза тиреоїдної офтальмопатії триває від 6 місяців до 5 років, після чого запалення очей може поступово зменшитися або пройти самостійно. Проте запалення та підвищений внутрішньоочний тиск протягом цього періоду можуть впливати на стан очей, тому лікування може бути необхідним.
Окрім лікування основних проблем із щитовидною залозою, що сприяють розвитку захворювання, лікар-офтальмолог може рекомендувати терапевтичні заходи для полегшення симптомів, покращення зору та запобігання ускладненням, зокрема:
- холодні компреси
- зволожувальні очні краплі або гелі (без засобів від почервоніння)
- накладання тейпів на повіки для запобігання утворенню виразок рогівки
- операції на повіках або м’язах ока
- хірургічне зменшення тиску орбіти
- ліки, такі як стероїди або тепротумумаб (Tepezza), імунотерапія, затверджена для лікування тиреоїдної офтальмопатії у дорослих
- добавки селену
Лікар може також запропонувати змінити спосіб життя, а саме:
- кинути курити;
- постійно носити сонцезахисні окуляри;
- користуватися спеціальними окулярами при змінах зору;
- спати з піднятою головою, щоб зменшити тиск та набряк.
Прогноз
Більшість випадків тиреоїдної офтальмопатії лікуються краплями для очей і зміною способу життя. Медикаментозне лікування необхідне лише невеликій частці пацієнтів.
Симптоми ніколи повністю не зникають, проте вони можуть покращитися після активної фази захворювання, яка в середньому триває близько 2 років. Під час неактивної фази медичне лікування зазвичай не є необхідним або ефективним, проте хірургічне втручання може допомогти зменшити деякі залишкові симптоми. Приблизно у 1 із 5 пацієнтів із тиреоїдною офтальмопатією виникає потреба в хірургічному втручанні для полегшення симптомів.
Регулярні огляди очей протягом тривалого часу допомагають вчасно помітити ускладнення, наприклад глаукому.
Висновки
Запалення при тиреоїдній офтальмопатії може призводити до різних ускладнень, включаючи глаукому. Хоча запобігти глаукомі неможливо, можна контролювати тиреоїдну офтальмопатію та підтримувати здоров’я очей.
Людям, які мають підвищений ризик тиреоїдної хвороби очей, наприклад при хворобі Ґрейвса або інших порушеннях щитоподібної залози, корисно проходити регулярні обстеження очей, щоб помітити зміни на ранній стадії.
Якщо ви помітили будь-які зміни зору, лікар-офтальмолог може з’ясувати їх причину та порадити, як зберегти здоров’я ваших очей.
Першоджерело: Thyroid Eye Disease and Glaucoma: What’s the Link?
